Високоспеціалізований шкідник яблуні, назва якого пов’язана з типом пошкодження квіток. Після відкладення яєць у квіткову бруньку в ній надалі розвивається личинка і виходить жук. Квітка не розпускається, її виїдає і повністю знищує личинка жука. Жук відчуває пустоцвіт і, як правило, відкладає яйця в продуктивну частину квіту. Рано навесні при температурі більше як +4°С жуки починають живитися бруньками, виїдаючи в них глибокі ямки. Симптоми пошкодження бруньок — виділення на них камеді. Пізніше, в період оголення бутонів, жуки відкладають яйця в продуктивні, вже диференційовані квіткові бруньки. Через 5–7 днів у бруньці під склеєними пелюстками відроджується личинка, яка живиться там протягом 18–21 дня. Обробки, які проводяться після відродження, не впливають на шкідника і він спокійно закінчує свій розвиток.

Найвідоміший і найпоширеніший шкідник плодоносних садів. Гусениця живиться м’якушем і насінням плодів. Шкідник пошкоджує плоди яблуні, груші, сливи, персика, грецького горіха та ін. Пошкодженість плодів може сягати 80–90 %. Літ метеликів починається в кінці цвітіння пізніх сортів яблунь. При досягненні температури повітря у вечірній час +15°С метелики починають відкладати яйця на поверхню листків або плодів. Відродження личинок починається через 9 днів при температурі +20°С, що збігається з початком цвітіння білої акації. Літ другого покоління метеликів починається на півдні країни на початку липня, в Лісостепу — в другій половині липня, в Поліссі — в кінці липня — на початку серпня. Літ другого покоління розтягнутий у часі і триває до осені.

Сисні комахи, які мають багато видів. Завдають шкоди плодовим, ягідним, овочевим та іншим культурам. Крім прямої шкоди, попелиці є переносниками вірусних захворювань. На яблунях попелиці скупчуються на листках, молодих пагонах. Розмножуються дуже швидко.

Попелиці висмоктують сік із рослин, унаслідок чого деформуються листя, пагони й плоди. Рослини знесилюються, зменшується приріст, урожайність і зимостійкість.

У процесі живлення окремі попелиці виділяють велику кількість липкої солодкої рідини, на якій пізніше розвиваються сажисті гриби, вкриваючи поверхню рослин чорним нальотом.