Надзвичайно небезпечна хвороба, особливо кісточкових культур, уражує не тільки плоди (у вигляді плодової гнилі), а й вегетативні частини рослини. Ураження плодових дерев відбувається в період цвітіння, особливо у вологу погоду. Збудник проникає через квіти в гілки і швидко розвивається в них, уражуючи великі вегетативні масиви дерев, інколи навіть повністю уражує дерево. Пошкоджені гілки виглядають як обгорілі (звідси й назва хвороби — опік), засихають, а сильно уражені дерева гинуть. При невеликому ураженні обов’язково слід вирізати уражені частини дерева, бо через два тижні починає виділятися камедь, у якій містяться спори збудника хвороби, а відтак триває ураження дерева. Щоб визначити зону ураження, треба розрізати кору дерева, відвернути її і виділити ділянки хворої частини (вона коричневого кольору) та здорової (світло-зелена). Далі слід відрізати хвору частину рослини та провести профілактичне обприскування або замазати рану фунгіцидом.

Збудник хвороби — голосумчастий гриб. Встановлено, що паразитарна стадія збудника кучерявості листків персика проявляється ранньої весни, одразу після розпукування бруньок. Особливість гриба — те, що основна маса спор міститься під лусочками квіткових і листкових бруньок. Персик починає розвиватися з квіткових бруньок, тому дерево спочатку уражують спори, які містяться під лусочками квіткових бруньок. Після цвітіння розвиваються листкові бруньки, які дають новий інфекційний фон розвитку хвороби. Персик найбільш сприйнятливий до ураження збудником кучерявості в період від початку розпукування бруньок до досягнення 8–10-денного віку. Пластинки хворих листків деформуються, потовщуються, набирають жовтого й червоного забарвлення, стають крихкими і засихають. Через 8–12 днів після прояву хвороби на уражених листках з верхнього і нижнього боків розвивається сумчасте спороношення гриба у вигляді білого або сірого воскоподібного нальоту. Поширення сумкоспор збудника хвороби починається в середині травня, максимуму сягає в кінці травня і триває до середини червня. Цей період збігається з розвитком зав’язі і формуванням бруньок у персика. У дощову прохолодну погоду з уражених бруньок у кінці травня розвиваються не тільки хворі листки, а й пагони, спершу світло-зеленого, згодом жовтого кольору і з пригніченим приростом. Листки на таких пагонах ланцетоподібні і розвиваються у верхній частині пагона. До початку липня хворі пагони засихають. Втрати урожаю за сильного ураження можуть становити 100 %, а дерева врешті-решт швидко гинуть (засихають). У кінці сезону, після збирання урожаю, починають формуватися бруньки наступного року. У цей час спори потрапляють на поверхню бруньок і поступово закриваються наступними лусочками, формуючи запас інфекції на наступний рік. Спори збудника кучерявості листків персика, поширюючись по саду в період вегетації і спокою, потрапляють майже на всі органи рослин. Однак найпридатніше живильне середовище — камедь. Зберігаючись у ній, збудник хвороби має можливість нагромаджуватися і спричиняти нове зараження дерев.