Основні шкідники кісточкових культур

СЛИВОВІ ПЛОДОВІ ПИЛЬЩИКИ

Найнебезпечніші шкідники плодів сливи й інших кісточкових — чорний і жовтий сливові пильщики. Обидва види трапляються повсюди. Літ імаго збігається з цвітінням абрикоса, на квітках якого імаго концентруються, споживаючи пилок і нектар. Самиці відкладають яйця у відкриті бутони сливи, розташовуючи яйце у квітку. Місце кладки помітне з зовнішнього боку чашолистка у вигляді випуклої темної плями. У кожну квітку відкладається лише одне яйце, з якого виходить личинка сливового пильщика, глибоко занурюється у зав’язь і живиться її тканинами. Личинки розвиваються в зав’язі протягом 20–25 днів, пошкоджуючи при цьому 5–6 зав’язей. На поверхні пошкодженого зеленого плода добре видно широкий отвір, з отвору витікають темні екскременти, змішані з камеддю. З описаної поведінки шкідника ясно, що найкращий термін для проведення заходів з обмеження його чисельності і шкодочинності — період цвітіння сливи. Проте обприскування в цей період інсектицидами заборонено, тому високоефективним є обприскування перед цвітінням та в кінці цвітіння сливи (на дереві залишилося до 5 % квітів або поодинокі квітки, а вся зав’язь має на собі навколоцвітник–«спідничку»), друге обприскування проводять через 7–8 днів. Пошкодження, що їх завдають личинки пильщика, викликають опадання плодів, а в окремі роки можуть повністю знищити урожай.

СЛИВОВА ПЛОДОЖЕРКА

Пошкоджує сливу, аличу, персик, абрикос, рідко вишню й черешню. Зимують дорослі гусениці у щільному шовковистому коконі в тріщинах кори, під відсталою корою на штамбах, скелетних гілках та кореневій шийці дерев, у поверхневому шарі ґрунту, рослинних рештках. 
Навесні заляльковування гусениць, які перезимували, починається через 12–15 днів після того, як середньодобова температура перевищить +10°С. Це збігається з періодом відокремлення бутонів пізніх сортів сливи. Літ імаго досить розтягнутий. Через 2–5 днів після вильоту самиці починають відкладати яйця на освітлені частини плодів і рідше на нижню поверхню листків по одному, інколи по 3–5 яєць. Основну кількість яєць самиці відкладають в нижніх і середніх ярусах крони. В природних умовах плодючість самиць становить 45–90 яєць. Гусениці відроджуються в період формування кісточки у плодах пізніх сортів сливи. Вони виходять із яєць, прогризаючи отвір в оболонці, і від кількох хвилин до трьох і більше годин перебувають на поверхні плоду. Проникаючи в плід, гусениця робить на його поверхні сітку з павутиння і під нею вигризає отвір у шкірці. Це може відбуватися у будь-якому місці. З пошкоджених місць виділяється камедь, яка твердне у вигляді струмка або капель. Після проникнення в плід гусениця, прокладаючи хід у м’якоті, досягає черешка і перегризає судинну систему, внаслідок чого порушується постачання живильних речовин у плід. 
Ріст таких плодів припиняється, вони набирають фіолетового забарвлення, передчасно дозрівають і опадають. У молодих плодах гусениці пошкоджують м’яку кісточку, а в дозрілих прогризають смужки в м’якоті біля кісточки і заповнюють їх екскрементами. В опалих плодах гусениці закінчують живлення і протягом одного дня покидають їх.
заходи боротьби
У центральних районах України перше обприскування проводять інсектицидом Матч® через 7–10 днів після цвітіння, друге – Проклейм® через 30–35 днів. Дуже важливо, щоб інсектицидом було оброблено поверхню плодів: личинка, яка відроджується з яйця, рухається по обробленій поверхні і згодом гине.

СХІДНА ПЛОДОЖЕРКА

Поширена в зоні Степу України, Криму і Закарпатті. Пошкоджує плоди й пагони майже всіх плодових, але найбільше любить персик, грушу, айву, сливу. Плоди шкідник пошкоджує з моменту появи зав’язі і до початку дозрівання. Уражені плоди непридатні для реалізації. У м’якоті може бути по кілька десятків гусениць плодожерки. У молодих пагонах гусениця робить вертикальні ходи до 15 см, виїдає точки росту. На молодих гілках утворюються тріщини, верхівка в’яне, всихає, часто ламається. Зимує шкідник у коконах на рослинних рештках, під опалим листям та в ґрунті. В період цвітіння кісточкових культур починається літ метеликів і кладка яєць. В Україні розвивається чотири покоління шкідника. Боротьбу зі шкідником ускладнює те, що покоління накладаються одне на одне, тому протягом вегетації культури співіснують одразу всі стадії розвитку.

ВИШНЕВА МУХА

Вишнева муха — один із найнебезечніших шкідників черешні й вишні. Живлячись м’якоттю плодів, личинки мух нанівець зводять урожай садоводів. Втрати урожаю черешні становлять 50–60 %, а вишні — до 30 %. Особливо сильно пошкоджуються сорти середнього й пізнього термінів дозрівання. Якщо раніше основними зонами шкодочинності були Степ і Закарпаття, то нині цей шкідник поширився і в зоні Лісостепу. 
Вишнева муха зимує в пупарії в ґрунті на глибині 2–5 см під кронами дерев. Виліт мух починається, як правило, в другій половині травня і триває до середини червня, у зоні Лісостепу на декаду довше. На виліт мух великою мірою впливає температура. У зоні Степу літ починається при сумі ефективних температур (вище 10°С) 190°С, а в умовах Лісостепу — 205°С. Після виходу з ґрунту муха додатково живиться протягом 8–14 днів і починає відкладати яйця. Цей період — від початку масового льоту до початку відкладання яєць — оптимальний для хімічних обробок.
заходи боротьби
Профілактичний захід — осіннє перекопування міжрядь і приштамбових кругів на глибину не менше 15 см. Обприскування інсектицидом Актеллік™ через 8–10 днів після закінчення цвітіння сортів середнього й пізнього термінів достигання, повторне — через 10–12 днів.

Інші розділи